ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ ТА ЕКСКУРСІЙ В ГОРОДИЩЕНСЬКОМУЕКОНОМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

Екологічна освіта третього тисячоліття ставить за мету підготовку громадян з високим рівнем екологічної свідомості й культури. Екологічна культура – це сплав навчального матеріалу екологічного спрямування з практикою життя. Формуючи екологічну культуру, слід ураховувати ряд особливостей дитини, її вік, світогляд, бажання діяти й можливості для його реалізації. Такі можливості з'являються під час проведення навчальних екскурсій та навчально-виробничої практики, які дають можливість у відповідних, конкретних умовах спостерігати результати впливу антропогенних факторів на природу і забезпечують встановлення зв'язку між вивченим теоретичним матеріалом і місцевими проблемами довкілля.

 Проведене соціологічне дослідження серед учні Городищенського економічного ліцею свідчить, що глобальні екологічні проблеми хвилюють лише 20% старшокласників; місцеві — 30%. Цікавляться проблемами охорони довкілля — 36%, готові брати участь у природоохоронній діяльності — 29%, безпосередньо беруть участь —17%. Впевнені в особистій значущості щодо покращення екологічного стану довкілля 20%, вважають себе природодослідниками 13% учнів. Про низьку ефективність екологічного виховання свідчить і велика кількість порушень учнями правил поведінки у навколишньому середовищі.

Діагностуючи сформованість екологічної культури старших учнів, ми дійшли висновків, що шкільна система навчально-виховної роботи з екології спрямована переважно на набуття учнями певних екологічних знань. Екологічні ж проблеми просто констатуються, а природоохоронна діяльність має виключно ситуативний або випадковий характер, тобто відбувається підміна екологічного виховання екологічною освітою. Внаслідок цього у учнів формується пасивна екологічна позиція.

Для вирішення даної проблеми на педагогічній раді нашого ліцею було вирішено: під час проведення навчально-виробничої практики, як  обов’язкової складової частина навчально-виховного процесу Городищенського економічного ліцею, включати не тільки правовий, економічний, а й екологічний аспекти при проведенні екскурсій. Учні під час відпрацювання практики відвідують підприємства нашого району, зокрема Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій, Хлистунівський щебеневий завод, залізнична станція Городище, заправні станції та інші підприємства підвищеної екологічної небезпеки. Під час екскурсій дітям акцентують увагу на заходах спрямованих на збереження природи. У звітах, які ліцеїсти пишуть по закінченню практики, вони відмічають свій погляд на проблему та пропонують шляхи її вирішення. Навчально-виробнича практика базується також на екскурсіях в Уманський дендропарк, Черкаський зоопарк, Мліївський науковий інститут Лісостепу, а також місцевих скверах та парках, заповідних територіях Городищини. Зібрані матеріали ліцеїсти використовують для написання науково-дослідних робіт учнів членів МАН та  Всеукраїнської олімпіади з екології.

Організація навчально–виробничої практики з природоохоронним аспектом  підвищує інтерес і стимулює пізнавальну активність учнів у вивченні проблем навколишнього середовища, сприяє розвитку дослідницьких навичок, формує спостережливість, сприяє закріпленню набутих знань, формує екологічну поведінку, спонукає до знаходження власних, новітніх  шляхів до вирішення екологічних проблем.